13.12.2018
Характерною ознакою народної архітектури Південної частини України є хата та господарчі будівлі, поставлені в один ряд. Для оздоблення господарчих будівель часто використовували природний камінь.
Глинобитна хата була побілена та її призьба підведена глиною. З метою запобігання зсуву глини нижню частину стін робили товстішою і стіна була похилою.
Дахи були переважно низькими двосхилими, зробленими з соломи чи очерету. Зверху дах притискувався здвоєними дерев’яними паличками – козликами.
Розташування елементів інтер’єру було традиційним: одразу біля дверей знаходилася піч, з іншого боку – мисник або шафа для посуду. Піч була розписана, в орнаменті зустрічалися пишні квітки, букети, вази, гілочки та інше.
Попід вікнами чільної сторони стояла широка лава.
Форма комина була традиційна для Правобережжя і закривала припічок.
На горищі зберігали зерно в великих плетених з соломи ємностях
Розписи робилися кольоровими глинами, особливо на самому півдні, що межує з Молдовою. Фарбу робили також з вохри, сажі, крейди, з ягід і трав. Саме в цьому регіоні народився Петриківський розпис.
Народний одяг був продовженням пишного розпису житла. Жіночі керсетки та юпки (верхня суконна куртка) робили з квадратним вирізом горловини. Плахти були яскравими, прикрашені орнаментами. На плахту одягали фартух, що був багато вишитий. Жінки дуже любили різні прикраси, а заможні взували чобітки на невеличких підборах.
Чоловіча сорочка була без манжет з вишитим низом рукавів та манішкою. Суконні штани підперезували довгими яскравими пасками з китицями. Верхній чоловічий одяг називався свиткою, шився із сукна і прикрашався смужками тасьми. Чоловічі шапки шилися з каракулю.
Південь України межує на півночі з
Полтавщиною та
Слобожанщиною, а також з
Наддніпрянщиною. На заході - з
Поділлям.